ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОНИЙ СУД м. Сімферополя АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Історія судових органів Криму бере свій початок з часів царювання Катерини Великої.  8 квітня 1783 року Катерина II опублікувала маніфест, за яким «півострів Крим, півострів Тамань і вся Кубанська сторона перейшли під державу Російську». Розпочалася робота зі створення установ для керування приєднаною територією. З утворенням Таврійської області, на неї поширилося законодавство Російської імперії.

У січні  1787 року у Таврійській області була утворена вища судова  інстанція  -  Палати карного й цивільного суду. Поряд з Палатами був заснований Таврійський  Верхній земський суд, який був апеляційною інстанцією для нижніх земських і повітових судів. Суд складався з 2  голів суду ,10 засідателів, обираємих на 3 роки місцевим дворянством.

 Із вступом на престол Олександра I Російська імперія знову розділилася на губернії. Указом від 8 жовтня 1802 року була утворена Таврійська губернія з губернським містом Сімферополем.

 30 червня 1803 року у Сімферополі відбулося відкриття цивільного й кримінального суду з єдиною палатою.

 З одержанням " Положення про введення в дію Судових Статутів 20 листопада 1864 року" від 19 жовтня 1865 року у Сімферополі приступили до підготовки відкриття окружного суду. Підставою для цього послужила "Высочайше утвержденное 30 июня 1868 года мнение Государственного Совета о введении Судебных Уставов в Округе Одесской Судебной Палаты"

24 березня 1869 року старший голова судової палати Одеського округу сенатор Шахматов повідомив листом майбутнього голову Сімферопольського Окружного суду  Е.Н. Коловрат-Червинського про те, що він пропонує відкрити суд 22 квітня 1869 року і для цього прибуде в Сімферополь 19 числа. До цього часу він просив підготувати будинок суду так, щоб у день відкриття було можливо почати судові засідання, а також запросити посадових осіб міста й повіту та обраних мирових суддів. 22 квітня 1869 року відбулося відкриття Сімферопольського Окружного суду Таврійської губернії.

Таким чином, протягом 1869 року у самій південній губернії Російської імперії був заснований Сімферопольський окружний суд. У це й же час у повітових містах Таврійської  губернії формувалися мирові суди в судово-мирових округах, які ділилися на ділянки. Ділянки охоплювали одну або кілька волостей. Були утворені Євпаторійський, Сімферопольський, Ялтинський і інші мирові округи.

 22 листопада 1917 року був підписаний Декрет про Суд, який призупинив дію системи мирових судів. У листопаді 1920 року на території Криму утворені народні суди, які розглядали карні й  цивільні  справи,   крім   справ,   віднесених до компетенції революційного трибуналу. Наприкінці 1922 року - революційні трибунали були скасовані.

 18 жовтня 1921 р. був виданий I декрет про утворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки в складі РСФСР, у межах  Кримського півострова. У лютому 1923 року організований Верховний суд Кримської АРСР, перейменували у серпні в Головний суд Кримської АРСР. У складі суду діяли судові колегії по  карним і цивільним справам. До функцій суду   відносилося  здійснення нагляду за діяльністю судових органів Криму, розгляд найважливіших категорій карних і цивільних справ, а також скарг і   протестів   на   вироки, рішення,  визначення народних судів. Згідно з Конституцією РСФСР 1937 року  Головний суд Кримської АРСР знову був перейменований у Верховний суд.

             До 1941року судова система Криму складалася з Наркомату юстиції, що очолював усі судові органи республіки,  Верховного  суду, 68 судових ділянок, 14 нотаріальних контор та 30 юридичних консультацій.

 У роки Великої Вітчизняної війни діяльність Верховного суду Кримської АРСР була зупинена. З початком окупації Криму всі судові органи були евакуйовані спочатку в         м. Керч, а в травні 1942 р. у м. Краснодар.

 Верховний суд Кримської АРСР Народного комісаріату юстиції РСФСР відновив діяльність 17 квітня 1944 року ( м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 17).

 30 червня 1945 року Указом Президії Верховної Ради РСФСР Кримська АРСР була перетворена в Кримську область, у зв'язку із чим Верховний суд Кримської АРСР реорганізований у Кримський обласний суд Народного комісаріату юстиції, а з 1946 р. - Міністерства юстиції РСФСР.

 Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 15 лютого 1954 р. Кримська область зі складу РСФСР була передана до складу Української РСР. Кримський обласний суд перейшов у безпосереднє підпорядкування  Міністерства юстиції УРСР.

 На початку 90-х років у Конституцію УРСР 1978 р. були внесені зміни, які стосувалися й правового стану Криму. Законом від 19 червня 1991 р. Конституція УРСР була доповнена розділом 7-1, ст. 75 -1. Де вказувалося: "Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка є складовою частиною України й самостійно вирішує питання, віднесені до її ведення". Однак, незважаючи   на  проголошення   Криму   автономною республікою,   Кримський   суд   продовжував   називатися обласним аж до 24 лютого 1994 року, коли  в  Закон " Про  судоустрій  України"  були внесені зміни. Після цього Кримський обласний суд став називатися Верховним Судом Автономної Республіки Крим.

 16 липня 1990 р. Верховною Радою України була прийнята Декларація про державний суверенітет України. У розвиток цієї Декларації 24 серпня 1991 року був підписаний Акт проголошення незалежності України. В умовах будівництва в країні незалежної,   суверенної,   демократичної, соціальної,   правової   держави   відбулися зміни й у судовій системі.                                                                     

 День 15 грудня 1992 р. для судової системи України  був ознаменований     прийняттям Закону «Про статус суддів», згідно з яким судді як носії судової влади в Україні здійснюють правосуддя в умовах, що виключають вплив законодавчої й виконавчої   влади. Цим законом були визначені гарантії незалежності недоторканності суддів, принципи належного функціонування судової системи, умови для заняття посади судді й припинення його повноважень, передбачені питання матеріального забезпечення суддів, їх соціального захисту з урахуванням особливостей   професійної   діяльності   по здійсненню правосуддя, установлені підстави для дисциплінарної відповідальності суддів.

 Прийняття   цього   Закону   стало   важливим   етапом становлення суду як рівноправної галузі серед органів державної влади, покликаної забезпечити законність у державі, надійний захист прав і свобод громадян.

Із прийняттям 24 червня 1996 р. Конституції України були   закладені   основи   для   подальшої демократизації судової влади й реформування судової системи.

  На сьогоднішній день в Автономній Республіці Крим діє 27 місцевих судів і Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.